Це запитання задає практично кожен, хто купує свій перший велосипед або раніше не придавав особливої уваги змащуванню двоколісного (3, чи навіть і більше колісного) друга. Адже велосипед – це не автомобіль, не мотоцикл чи якась там інша річ з мотором, і для змащування піде будь-яке мастило, що завалялося в гаражі. Так можна подумати і особливо не перейматися та не витрачати на таку ніби то дрібницю часу. Проте це не зовсім так. І якщо ваш велосипед коштує немалих грошей, то на рахунок правильно підібраного мастила задуматись варто. Давайте разом розбиратися, яким мастилом, які деталі можна змащувати, а від якого краще відмовитися.

Вибір мастила для змащування велосипедного ланцюга
Відомі мастила (солідол та літол) і їхній вплив на запчастини велосипеда
Мастила для підшипників та кареток
Звичайний парафін

Чим дорожче мастило, тим воно краще. Дане твердження абсолютно невірне. Якщо мастило призначене для змащування підшипників коліс, то це не значить, що воно буде таким же ефективним при змащуванні велосипедного ланцюга.

Для початку розглянемо правила, які продовжать термін експлуатації для трансмісії (в основному велосипедного ланцюга).

Правила, які будуть доречними для кожного хто бажає для своєї трансмісії здоров’я:

Трансмісія має бути завжди в чистоті. З часом можуть з’явитися сліди старого мастила, яке загустіло на касеті, ланцюгу, роликах заднього перемикача передач і так далі. Тому по можливості потрібно цю грязюку чистити. Адже старе масло перемішується з піском та мікроскопічними шматками металу, які відламуються в процесі експлуатації велосипеда і дуже прискорюють зношування всіх деталей.

Як визначити коли потрібно змастити велосипедний ланцюг? Змащувати потрібно коли чується типовий шелест. Найбільшому зношуванню піддаються внутрішні ланки ланцюга. Зовнішні ланки практично не труться. Це ж стосується і роликів, які з’єднують ланки між собою та садяться наглухо. Тому тертя між ними бути не може. Зношування внутрішніх ланок ланцюга призводить до його розтягнення. Воно супроводжується менш точним перемиканням передач, виникає шум, при сильному зношуванні, під навантаженням цеп може просто проскакувати по зубах зірки касети (трищітки), зношуються ролики заднього перемикача передач. Виникають такі неполадки тому що розтягнений ланцюг вже неточно попадає в зуби передніх зірок та касети (трищітки).

Якісна змазка повинна попадати всередину ланок ланцюга і її неповинно бути зовні. Взагалі, зовнішня поверхня ланцюга має бути сухою, що забезпечить її чистоту та збільшить строк служби. Адже пісок не буде налипати на сухий ланцюг.

Перед змащуванням ланцюг потрібно добре вимити та просушити. Для цього його краще зняти, вимити у розчиннику (наприклад, бензині, вайт-спіриті або спеціальному очищувачі) від сміття та залишків старого мастила. Існують спеціальні мийки для велоланцюга. Після просушування потрібно нанести невелику кількість рідкого мастила на кожен ролик, дати йому час проникнути всередину, після чого насухо витерти зовнішню поверхню ланцюга. Після поїздки масло все одно буде витікати на поверхню, його потрібно повторно витерти сухою тканиною або очистити прилиплий бруд та залишки мастила спеціальними щітками з жорстким ворсом. Такі щітки можна використовувати для очищення у важкодоступних місцях, куди рукою достати просто неможливо.  

Що робити з новим ланцюгом? Нові ланцюги змащуються на заводі дуже липким та густим мастилом. Тому перед першою поїздкою потрібно добре витерти новий цеп зовні від такого мастила (тканину, якою будете втирати, можна трішки змочити розчинником). Новий ланцюг із заводським мастилом може витримати біля 300 кілометрів та більше, після чого його потрібно змастити.

Не можна змащувати ланцюг WD-40 і аналогічними рішеннями. WD-40 можна використовувати хіба що для очищення від старого мастила та окислених елементів. Після проведення процедури потрібно ланцюг просушити та переходити до наступного етапу – змащування.

Найкраще мастило для велосипедного ланцюга – спеціально розроблене для таких цілей. Адже воно легко проникає в середину роликів внутрішніх ланок, добре відштовхує пісок та пил, не так швидко змивається водою, довше утримується і має ще ряд переваг перед іншими видами мастил. Можна звичайно, змастити моторним маслом, маслом для швейних машин, але із назви цілком зрозуміло, що сфера їхнього застосування зовсім інша.

Змащувати потрібно лише ланцюг. Зірки касети (трищітки), передніх шатунів змащувати непотрібно. Це лише прискорить їхнє зношування.

Якщо мастило міститься в аерозольному балончику, то ланцюг краще зняти, змастити та встановити назад. Так ви повністю попередите попадання змазки на інші деталі велосипеда. Якщо нема змоги зняти ланцюг, або він не має замка, то потрібно просто добре закрити деталі велосипеда.

Існують такі типи мастил для велосипедних ланцюгів:

Мастила на основі тефлону для сухих погодних умов (Dry). За рахунок тефлону мастило має пиловідштовхуючі властивості. Але при попаданні великої кількості вологи воно вже не забезпечить потрібного захисту. Тому після дощу та катання по болоті потрібно вдома добре витерти ланцюг. Я використовував таке мастило на своєму велосипеді. Знизу на картинці видно, що мастило поставляється у двох різних за призначенням тюбиках. Більш густе масло (VT1) призначене для підшипників. VT2 (рідкіше) – для вузлів, що труться, включаючи велосипедний ланцюг.

Воно добре проникає в ланки ланцюга, забезпечує захист та плавність ходу. Проте як би я не витирав зовні ланцюг, від чорних зірок та ланцюга мені позбутися не вдалося. Потрібно було їх мити розчинником через невеликий проміжок часу. До того ж бензином повністю видалити такий тип мастила не вдавалось.

Існують комплекти для очищення та змащування велосипедних ланцюгів.

Також є мастила для вологих та мокрих умов (Wet). Вони виготовляються на основі різних синтетичних силіконових масел. Є мастила до яких ще додають парафін. Так як мастило містить силікон, а деяке ще й парафін, то цілком зрозуміло, що воно матиме прекрасні водовідштовхувальні властивості. Тому рання весна, тепла зима та дощова осінь – період для використання силіконових мастил. В суху погоду такі мастила використовувати небажано.

Силіконові мастила не розрихлюють гуму, чого не скажеш про мастила на основі вуглеводнів.

В продажі можна зустріти надводостійкі мастила.

Є ще мастила з додаванням кераміки, що мають ряд переваг за рахунок створення керамічного шару на рухомих деталях, що продовжує термін їхньої експлуатації. Так запевняють виробники (а що для них ще залишається?). Особисто я такі мастила ніколи не використовував (поки що).

Ще один тип – мастила з згущувачами. Такі мастила дуже рідкі й легко проникають в з'єднання. Після цього з них випаровується розчинник і вони загусають, що дозволяє довше залишатися всередині, захищаючи рухомі механізми.

Відомі мастила та їхній вплив на запчастини велосипеда:

Літол являється пластичним та водостійким мастилом, яке отримують шляхом згущування нафтових масел літієвим милом. Завдяки літієвому згущувачу, який надає для мастил в’язкість та термостійкість, вони добре пристають до металевих поверхонь та запобігають корозії. Робочою температурою літолу вважається: від −60 до + 130° C.

Основним недоліком літієвих мастил вважається висихання на відкритому повітрі, що супроводжується втратою властивостей. А при довготривалому зберіганні з мастила починає відділятися масло і воно втрачає свої якості.

Солідол утворюється шляхом згущення індустріальних масел середньої в’язкості кальцієвими милами вищих жирних кислот. Дане мастило досить пластичне, стійке до води, проте робоча температура до 70 °C зменшує спектр його використання. Солідол використовується в основному у сільськогосподарській техніці та інших механізмах, які використовуються в умовах підвищеної вологості.  

Майте на увазі, що солідол агресивний по відношенню до гуми, полівінілхлориду та пластмас. Літол по відношенню до даних матеріалів не агресивний.

Увага! Літол не можна використовувати разом з алюмінієм в умовах підвищеної вологи. Якщо змастити наприклад, різьбу трищітки та накрутити її на алюмінієвий обід колеса, використовувати тривалий час велосипед під дощем та в інших умовах з підвищеною вологістю, то скоріш за все зняти ви її вже не зможете, оскільки вона намертво скипиться з обідом. Проте металічні вироби від корозії літол захищає значно краще від солідолу.

Виходячи із вище написаного можна зробити висновок, що змастити деталі які мають контакт з гумою можна силіконовим мастилом, яке являється абсолютно безпечним для гумових виробів.

Каретку та підшипники можна змащувати тими ж силіконовими, тефлоновими, мастилами на основі літолу та іншими видами. Вони можуть бути густими, рідкими та аерозольними. Краще змащувати підшипники густими видами мастил. На заводі велосипеди змащуються саме такими.

Приклади мастил для вузлів та підшипників велосипеда:

• WOLF'S;
• Hanseline Mehrzweckfett;
• FINISH LINE Anti-Seize Lube (сумісне зі всіма металами, проте не сумісне з гумою).

Звичайний парафін:

Я довгий час використовував (і буду використовувати) парафін. Для цього купую звичайні парафінові свічки, опускаю їх в жестяну банку та ставлю на мінімальний вогонь газової плити. Після того як парафін розтопиться, опускаю ланцюг, тримаю декілька хвилин, перемішуючи, щоб парафін затік в усі з’єднання. Далі знімаю та залишаю ланцюг у підвішеному стані для охолодження.

Підходить даний метод для теплої пори року, тому що при низьких температурах парафін довго не тримається і ефект від змащування набагато нижчий. В теплу пору року для мене особисто дана змазка абсолютно підходить. Вона виконує всі завдання: ланцюг не скрипить, хід плавний, пісок та пил не прилипає взагалі. Остання властивість має особливе значення для всіх, хто катається по піску. Якщо поставити велосипед на сонці, то парафін починає розтавати та повторно попадає у вузлові елементи ланцюга.

Великий мінус такого мастила – його вистачає приблизно на 100 кілометрів поїздок, далі процедуру потрібно повторювати, а швидкою її не назвеш.

Буду радий прочитати в коментарях про способи змащування та типи змащувальних матеріалів, якими користуєтесь ви.